- розламаний
- —————————————————————————————розла́манийдієприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
розламаний — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до розламати. || розла/мано, безос. присудк. сл. 2) у знач. прикм., перен. Який виснажився, знесилився від утоми, хвороби і т. ін … Український тлумачний словник
розламаність — ності, ж. Стан за знач. розламаний 2) … Український тлумачний словник
зруйнуваний — на, не, Пт. Зруйнований, знищений, розбитий, розламаний … Словник лемківскої говірки